ПОЛІВАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ТА НЕРВОВА СИСТЕМА

Полівагальна теорія — це теорія автономної нервової системи (АНС), яку запропонував Стівен Порджес на початку 1990-х років. Теорія стверджує, що АНС складається з трьох окремих нейронних контурів: вентрального вагального контуру, симпатичної нервової системи (СНС) та дорсального вагального контуру. Кожен з цих контурів відповідає за різні аспекти реакції організму на стрес і небезпеку.

Вентральний вагальний контур відповідає за реакцію організму «відпочинок і травлення». Цей контур активується, коли організм знаходиться в безпеці та розслаблений. Коли вентральний вагальний контур активований, частота серцевих скорочень сповільнюється, артеріальний тиск знижується, і травна система може нормально функціонувати.

Симпатична нервова система відповідає за реакцію організму «бийся або тікай». Цей контур активується, коли організм знаходиться під стресом або в небезпеці. Коли симпатична нервова система активована, частота серцевих скорочень збільшується, артеріальний тиск підвищується, і м'язи організму готові до дії.

Дорсальний вагальний контур відповідає за реакцію організму «завмирання». Цей контур активується, коли організм перевантажений стресом або небезпекою. Коли дорсальний вагальний контур активований, частота серцевих скорочень і артеріальний тиск різко знижуються, і м'язи організму напружуються, щоб захистити себе.

Полівагальна теорія має важливі наслідки для нашого розуміння стресу, тривоги та травми. Теорія припускає, що різні нейронні контури, які складають АНС, постійно взаємодіють один з одним, і що баланс між цими контурами є ключовим для підтримання психічного та фізичного здоров'я. Коли один з цих контурів надмірно активований, це може призвести до проблем, таких як тривога, стрес і травма.

Рішення, які зосереджуються на активації вентрального вагального контуру (такі як йога та медитація), можуть бути корисними для лікування таких станів, як тривога та стрес. Терапії, які зосереджуються на активації симпатичної нервової системи (такі як експозиційна терапія), можуть бути корисними для лікування таких станів, як ПТСР. Таким чином, полівагальна теорія надає основу для розуміння того, як різні підходи можуть бути використані для лікування проблем з АНС.